Заняття 1 з курсу "Вчимося дебатам" по посібнику "Інтелектуальна гра "Дебати" у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів" (упоряд. Каліберда К.А, Полтава, 2008).
Текстовий матеріал:
- Що таке дебати. З якою метою проводяться?
Дебати (фр. debat) – чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми. Цей різновид публічної дискусії учасники дебатів спрямовують на переконання у своїй правоті третьої сторони, а не одне одного. Тому вербальні і невербальні засоби, що використовуються учасниками дебатів, мають на меті отримання певного результату – сформувати у слухачів позитивне враження від власної
позиції.
Традиція проводити дебати сягає у сиву давнину, у Стародавню Грецію, де народилися ідеї демократії. В Афінах грецькі громади збирались у своєрідні клуби, де обговорювали, якими повинні бути закони. Згодом ця ідея активно розвивалася в інших країнах сучасного світу. У середні віки навчання в Європі передбачало опанування вміння публічно виступати та дебатувати.
Гра має давні традиції також в англомовних країнах і передбачає ознайомлення учасників із механізмом ведення організованого обговорення різних тем.
Форма дебатів змінювалася залежно від часу та культури країни і перетворилася на гру, якою захоплюються тисячі молодих людей.
Сьогодні проведення дебатів поширене в школах та університетах усього світу.
Програма Дебатів Карла Поппера
Програма дебатів Карла Поппера являє собою комбінацію дебатів Лінкольна-Дугласа і Політичних дебатів. Цей тип гри призначений для роботи в командах із трьох гравців у кожній. Програма дебатів Карла Поппера виникла як програма, що розвиває вміння міркувати і критично мислити. Вона має свій стиль, близький до стилю політичних дебатів, де молодь вчиться обговорювати проблеми, аналізувати їх з різних точок зору, визначати можливі шляхи
(стратегії) вирішення проблем.
У цьому мета Програми Дебатів Карла Поппера − залучати молодих людей до обговорення проблем і планування рішень, а не просто до дискусії.
Парламентські дебати
Парламентські дебати побудовані за принципом дебатів у Британському Парламенті. Одна команда представляє уряд, а інша – Лояльну Опозицію.
Спікер палати управляє ходом дії і є суддею. Всі учасники дебатів повинні звертатися до нього або до неї: "Пан Спікер" або "Пані Спікер". Кожна команда складається з двох учасників.
Урядова команда складається з Прем'єр-міністра і члена уряду, а команда опозиції – з лідера опозиції й одного її члена.
Головним обов'язком урядової команди є визначення термінів, що вживаються в темі (пропозиції). Між темою обговорення і визначенням повинен бути зрозумілий логічний зв'язок. Звичайно, учасники парламентських дебатів досить широко використовують як практичні, так і філософські аргументи в підтримку своєї позиції (комбінація Дебатів Лінкольна-Дугласа і Політичних Дебатів). Учасники цих дебатів можуть переривати один одного невеликими
зауваженнями, що містять спростування будь-якого аспекту виступу опонента.
Дебати Лінкольна- Дугласа
Цей тип дебатів був змодельований за принципом знаменитих дебатів між Авраамом Лінкольном і Стівеном Дугласом. Це дебати "про цінність". Учасники зосереджують увагу на цінностях, які протиставляються темі. ("Покарання важливіше в кримінальній судовій системі, ніж реабілітація" або "Культурне різноманіття важливіше, ніж одна загальна культура"). Учасники дебатів ведуть суперечку з приводу основоположних принципів "за" або "проти", тобто вони не обговорюють практичну сторону своєї позиції. Наприклад, учасник, що виступає за те, що "уряд повинен піклуватися про потреби бідних", не зобов’язаний доводити ефективність тих або інших урядових програм. Його ціль – довести, що уряд повинен створювати ті або інші програми. Загалом, Дебати Лінкольна − Дугласа грунтуються на "ідеях, цінностях і дусі", від яких залежать політичні, економічні, соціальні, моральні і етичні позиції, яких ми дотримуємося.
Політичні дебати
На політичних дебатах розглядається практичне застосування конкретної позиції. ("Уряд повинен заборонити рекламу цигарок", "Імміграція повинна бути рішуче скорочена"). Сторона, що стверджує дану тему (команда) пропонує особливий план для досягнення цілі, зазначеної в темі і доводить, що цей план набагато ефективніший, ніж інші. Наприклад, команда "за" може запропонувати якусь конкретну програму зміни визначеної соціальної політики.
У команди "проти" є декілька можливостей відповіді:
1. Вони можуть заявити, що зміни небажані, тобто, що зберігання статусу-кво цілком прийнятне по відношенню до даної проблеми.
2. Вони можуть заявити, що запропонований план – поганий план і продемонструвати його недоліки.
3. Команда "проти" може запропонувати кращий план для вирішення проблеми.
Якщо докази в Дебатах Лінкольна – Дугласа носять філософський і літературний характер, у політичних дебатах вони засновані на практичних і статистичних даних.
А тепер дайте відповіді на запитання для закріплення матеріалу
Тест на закріплення.
| 